Історія школи

Історія Новоселицької ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів

         Все почалось у далекому 1946-му році, коли робітники і службовці залізничної станції «Новоселиця» звернулись в Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу з проханням про те, щоб в місті      було дозволено відкрити школу з російською мовою навчання, у зв»язку з тим, що велика кількість дітей працівників залізничного транспорту (особливо тих , що були відряджені з центральних регіонів Росії та російськомовних областей України), а також жителів районного центру була не охоплена навчанням на рідній російській мові.

Центральний комітет партії зобoв’язав Кишинівського управління зілізничих доріг ( до відомства якого входила в той час Новоселицька залізниця) в найкоротший термін вирішили питання відкриття російськомовної школи в Новоселиці.

І ось через досить нетривалий час, а саме 4 вересня 1946 року при залізничній станції «Новоселиця» у дворі районної споживчої спілки була відкрита початкова школа №10, директором якої була Плоцинь Ганна Федорівна.

Спочатку в школі відкрили 4 класи, де навчалось 17 дітей, але працівників залізниці не влаштовував тільки початковий рівень навчання, тому згодом, 15 листопада 1946 року відділ учбових закладів Кишинівського управління залізничних доріг направляє в Новоселицю нового директора – Циганкова Олександра Васильовича, який і провів реорганізаціюзакладу з початкової школи у семирічну, освіту в якій здобувало 58 учнів.

Тому 20 листопада 1946 року можна вважати днем народження школи, якій тоді було присвоєно №19. Хоча школа була новою, але в ті часи тут працювали досить досвідчені педагогічні кадри. Не можна не згадати Соколову Любов Пантелеївну – яка з 02.09.1947 року працювала  вчителем молодших класів вечірньої школи  робітничої молоді і одночасно викладала в школі №19.

Йшов час, популярність школи швидко росла. З кожним роком шкільні класи наповнювалися все більшою кількістюучнів, а тому першого вересня 1951 року наказом управління Кишинівських залізничних доріг Новоселицька семирічна школа №19 була реорганізована в середню.

З 1 липня 1953 року  школа передається з підпорядкування Кишинівського управління залізничних доріг у відомство Міністерства просвіти України. З цього часу школі присвоюється №3 і вона стає Новоселицькою середньою школою №3 з роійською мовою навчання.

Керівником  школи з цього ж року стала Дука-Кушнирюк Віра Темофіївна.

Школа розміщувалась у приміщенні теперішньої міської бібліотеки для  дорослих. У зв’язку з обмеженістю класних примішень і великої кількості учнів, школа працювала у дві зміни, але такі досить несприятливі умови роботи не стали перешкодою педагогічному колективу ціленаправлено і ефективно здійснювати поставлені перед ними завдання у справі навчання і виховання підростаючого покоління. В ті роки школа мала досить високі учбові показники в області, і це, передусім завдяки злагодженому педагогічному колективу, в ряди якого тоді входили Іванова Марія Яківна, Степанова Анастасія Іванівна, Павлова Ніна Павлівна, Біденко Марія Василівна, Корженівська Галина Дмитрівна, Домбровська Поліна Ніконорівна, Серьожкіна Ольга Прокопівна, Юсим Надія Антоніна, Кушнирюк Лідія Іванівна та багато інших відданих своїх справі педагогів.

Саме вони, суворі і справедливі, високоосвідчені і професійно кваліфіковані заклади «фундамент» глибоких знань, передаючи досвід у надійні руки вчителів- послідовників.

Результатом і нагородою сумлінної праці педагогічного колективу школи став спільний диплом обком компартії України, виконкому обласної ради   депутатів і трудящих, обласної ради депутатів і трудящих, обласної ради профкому та обкому ЛКСМ України. За досягнення найкращих показників у соціалістичному змаганні колектив  Новоселицькою середньої школи №3 був нагороджений пам’ятним призом і внесений до Книги трудової слави

Багато з тих, хто здобув цю відзнаку, на жаль не дожили до наших часів, але пам’ять про них завжди повинна залишатися в стінах рідної школи та поза її межами. Йшов час, кількість учнів і педагогічного колективу невпинно зростала, в старому приміщенні школи ставало тісно, а тому районним керівництвом прийнято було рішення про перехід школи внинішні примішення.

Саме з 1965 року школа повністю перейшла у нинішнє приміщення. В цьому ж році керівництво школи приймають енергійні, видатні своєю педагогічною майстерністю Пироженко Тамара Дмитрівна -директор, Доготарь Олександр Миколайович — завуч.

Саме за часів їхнього керівництва в школі створено одну з найкращих кімнат Бойової Слави, яка стала центром військово-патріотичного виховання учнів. Систематичні екскурсії і походи по місцям бойової слави наших співвітчизників відроджували і виховували у молодого покоління патріотизм і почуття вдячності юного покоління тим, хто відстояв їх мир і спокій, ризикуючи власним життям, а матеріали всіх зазначених заходів стали безцінними експонатами шкільного музею.Справу Тамари Василівни продовжила її учениця Каменська Марія Павлівна, яка згодом стала засновником аналогічного міського музею Бойової і трудової Слави. Продовжуючи    починання    своїх попередників, розвиваючи   та  удосконалюючи набутий досвід роботи Кімнати Бойової Слави педагогічний і учнівський колектив школи 1976      році      був      удостоєний   відзнаки Президіуму Радянського   комітету ветеранів війни, а саме   нагороджений„Вимпелом СКВВ за   відмінну   роботу   по   створенню        -    Музею бойовоїслави

Починаючи з 70-х років XX століття школа досягає свого розквіту. Про її справи і діяльність знають не тільки в районі, а й на теренах областіта України.

В ті часи Новоселицька середня школа №3 була єдиною в області, яка по підсумкам змагання нагороджена „Пам»ятним знаком», а піонерська дружина ім. Олега Кошового стала учасницею Ш-го Республіканського зльоту піонерів та школярів, що проходив у М.Київ.

Про школу знали і відзначали на всіх рівнях завдяки учасникам і призерам республіканських предметних олімпіад -Уласюка Володимира, Репетур Сари, Корженевського Анатолія, Зюкова Віктора, Михайлова Володимира та інших.

Не можна не згадати „золоті руки» викладача праці Сушкова Олексія Дорофійовича і його гурток „Умілі руки», через який пройшов майже кожен учень школи. Результатом діяльності цього гуртка була постійно діюча виставка робіт гуртківців, а стелажі, виготовлені Олексієм Дорофійовичем та його учнями до цього часу справно служать шкільній бібліотеці.ч    Цей  період  життя  школи,  як  і  попередні,  незабутній  своїм  цікавим наповненням шкільного і виховного процесу .

Ближчі      до   нас   80-90-ті   роки наповнені не менш цікавими історіями,

фактами із життя школи. Активна діяльність та наполегливість педагогічного і

учнівського колективу не раз славили район та область, на зразках роботи

школи певною мірою творилася і удосконалювалася освіта краю.

Багато вчителів школи нагороджені значком «Відмінник народної освіти України», відзначені грамотами Міністерства освіти України, обласного управління і районного відділу освіти.Вчителів та випусників знають на реренах всього колишнього Радянського Союзу та за його межам. Неодноразові нагороди, грамоти,     дипломи призові місця та інші відзнаки свідчать про постійне життя школи, яка пам’ятаючи і узагальнюючи здобутки попередників, завжди працює над вдосконаленням своєї освітньо-виховної діяльності, рухаючись тільки вперед, виконуючи поставлені перед нею державні завдання.

На сьогоднішній день в школі активно впроваджуються інноваційний менеджмент . Створений сайт школи, наданий доступ  до глобальної  мережі Internet; створена   шкільна база даних звітності закладу;створений   єдиний  методичний простір  школи  з метою    використання електронних навчальних матеріалів,  методичних посібників тощо;

створена база даних;  внутрішньо шкільний  контроль і управління навчально-  виховним процесом;  аналіз  науково-методичного, матеріально-технічного,   кадрового, інформаційного забезпечення.

За результатами навчально-виховного процесу школа посідає І місце в районі серед загальноосвітніх навчальних закладів.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>