Вечір, який збирає на зустріч шкільних друзів

 

Кожен вік людини має призначення, своє покликання і свої особливі доручення. Покликання вчителя – вчити, тому що держава доручила відповідати за навчання і виховання дітей.

В молодій людині горить вогонь, у літній – світить світло. Педагог повинен вміти поки горить вогонь, горіти, а коли минає час горіння, — зуміти бути світлом. Може тому і притягує перша субота лютого місяця, різних за віком, людей до рідної школи, яка в свою чергу ретельно готується прийняти своїх випускників: продумується кожна деталь такої необхідної для учнів і учителів зустрічі. До підготовки свята в нашій школі були підключені творчі вчителі та учні: Ковальова Ольга вітала двадцятирічний випуск своєї мами, Козлової Вікторії, даруючи їм свою пісню «Квітка – душа», Антонічук Катерина,  яскравим голосом, презентувала свою пісню «Спасибі, музико», Унгуряну Тетяна співала пісню «Україна – вишиванка» і призвала всіх любити Україну: «… Будьте здорові, будьте багаті, в кожній родині і в кожній хаті…». 7-А клас полинули у світ шаленого танцю «Амазонки». І світлом наповнювалася душа, коли бувший випускник школи, а нині батько учениці 9-А класу, член батьківського комітету  Антонічук О.В. подарував всім пісню «Как молоды мы были».

Пресцентр школи підготував спецвипуск шкільної газети з історії школи і випусків ювілярів та з вітаннями від педколективу всім випускникам. Вчителька української мови і літератури Твердохліб Р.П. присвятила свій вірш «Дорогим випускникам».

… В школі відкриті двері для всіх учнів, які навчалися в ній, але особливою в цей день вона є для ювілярів. Випускники, які закінчили тридцять, двадцять п’ять, двадцять, десять, п’ять років тому назад школу, зібралися кожен у своєму класі, де по черзі і навипередки розповідали про своє життя, згадували, хто де сидів, з ким, які вечори і військово-спортивні заходи запам’яталися, у кого перше кохання розпочалося у школі і, які почуття об’єднують шкільних друзів і сьогодні. Школа приємно здивувала своїх випускників: творчих сюрпризів було багато, спогадів і сміху ще більше. Особливим сюрпризом був виступ дітей випускників – тридцятирічників: Шпак Насті, Дроздовського Валентина, Кондратова Владислава, Аіоані Лізи, Ротаря В’ячеслава. Вони ставили досить складні питання своїм батькам про життя в школі.  Ось, де всі секрети взаємовідносин  однокласників були розкриті!

Радістю  для друзів був приїзд однокласника Федоряка Геннадія, сьогодні — депутата Верховної Ради України, але не це було акцентом на вечорі, бо всі випускники себе реалізували так, як мріялося в дитинстві, тому радість від зустрічі була і для класного керівника Сакрієр (Кольца) Євгенії Олексіївни і для друзів – випускників: Аіфтінке Валерія, Злюк Альони, Дуди Сергія, Дячука Євгена, Курнишевої Світлани, Кондратової Тетяни, Молдована Сергія, Косован Марини, Маркулеси Наталії, Косевича Олексія, Хабовської Алли, Ротаря Олексія, Скрипник Лілії та Федоряка Геннадія. Саме їх, випускників 1983 року старша танцювальна група, а нині-випускники 2013 року, запросили на шкільний вальс, той самий, який звучав тридцять років тому. Спільний танець двох поколінь, та подаровані кульки, у вигляді червоних сердець, об’єднали єдиним почуттям любові до школи випуск 1983 і 2013 років.

Двадцятип’ятирічний випуск 1988 року, (класний керівник Кордунян Лідія Костянтинівна) об’єднав для зустрічі: Плачинту Олега, Батовського Руслана, Курнишева Юрія, Паскар Діну, Григораш Юлію, Штьопу Альону, Васильєву Ірину, Горда Лію, Кригана Едуарда, Рибачка Сергія, Церковніка Андрія, Стешенко Сергія, Романцова Андрія, Оніщука Сергія, Гуцана Юрія. Їх радо вітали їх діти. Інтерв’ю було дуже цікавим. Скрикуляк Марія,  Курнишев Олександр, Батовський Богдан, Плачинта Катерина, Паскар Михайло, запитували батьків про їх шкільні справи і почули багато жартівливих зізнань батьків у цікавих випадках.

Випуск двадцятирічників (1993 рік) та їх класні керівники Гульпе (Кольца) Раїса Олексіївна та Дроздовська (Курнишева) Світлана Альбертівна згадали багато епізодів з шкільного життя та окремих жартівливих взаємин друзів: Нежурбіди Сергія — доцента, зам декана юрфаку ЧНУ, Чижевської Яніни – художниці, чию персональну виставку у художньому салоні міста Чернівці однокласники відвідали зовсім недавно. Онуляка Володимира, Проданчук Інги, Поповича Ігоря, Горди Андрія, Колоса В’ячеслава, Бамбури Валерія, Германа Вадима – приватних підприємців, Рошки Вадима, Козлової Вікторії, Раци Лілії, Миндреску Алли, Грубницького Михайла, Зелепуги Станіслава, Савки Віталія –працівників держслужби, соціальної сфери, медиків. Із-за кордону приїхали на зустріч Безушко Ян та Глухов Іван .

Класи залишилися згуртованими, дружніми і через двадцять років після закінчення школи, було про що згадати. Складно було розказувати про своє дитинство, коли питання ставили  їх власні діти: Рошка Денис, Онуляк Марія, Ковальова Ольга, Попович Настя. Жартів було багато…

Дванадцять учнів прислали вітання з Італії, Іспанії, Ізраіля, Румунії, Росії. Що ж, життя розкидало учнів по світу, але всі вони працюють і не забувають свою школу.

Випускники-десятирічники (2003 рік) з класним керівником Вебер Наталією Іванівною:Запаранюк Олеся, Лисенко Петро, Ройзман Сюзанна, Гузун Алла, Савка Юлія, Романюк Валерій, Лисак Тетяна, Тарасова Олеся —  щиро дякували вчителям школи за знання, завдяки яким вони зробили тверді кроки в особистому житті.

Веселим, дзвінким щебетом заповнили зал п’ятирічні ювіляри, випускники 2008 року, (класний керівник Преутесей Алла Анатоліївна). Більшість з них в цьому році закінчують вузи: Обершт Ольга, Дишкант Юля, Шугані Антон, Недуга Олександр, Збиркот Олег, Апопій Іван, Шерепа Ганна, Гульпак Анастасія.

Теплі слова на адресу вчителів  відмінниці школи, медалістки, а нині —  колеги, вчителя історії Обершт Ольги, розтоплювали зимову кригу і всі розуміли, що задля такої подяки вартує жити! І не дарма з восьми присутніх, троє – майбутні педагоги: Гульпак Анастасія, Збиркот Олег, Обершт Ольга.

… Звучали забуті мелодії дитинства… Для кожного вони звучали по-різному. Для одних – веселі та безтурботні, для інших – трепетні та ніжні, але для всіх рідні та неповторні і неодмінно пов’язані зі школою.

В пам’яті залишилися перші світанки, перші успіхи та невдачі, перше кохання, хвилювання і сподівання. Життя, кожного із ста семидесяти присутніх у залі, було наповнено тими спогадами, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання.

Та, на жаль, не обійшлося і без глибокого суму та прихованих сліз за тими вчителями та учнями, які «вирушили у дорогу», з якої нема вороття.      …Вшанована пам’ять хвилиною мовчання… звучало адажіо…  на екрані горіла свіча пам’яті і фотографії вчителів нагадували імена тих, хто залишив по собі тихий смуток непоправимої втрати, світлі спогади у наших серцях…

… Юність… Це справді найкраща пора людини і початок її бере в школі. Юність захоплює дружбою, мріями і скільки б не пройшло років, а учні для рідної школи назавжди залишаються юними, допитливими, довірливими, сповненими мрій і сподівань дітьми.

«Познайомте мене з вашою молоддю, і я передбачу майбутнє», — сказав мудрець, тож, зустріч випускників Новоселицької ЗОШ №3 підтвердила цей вислів своєю щирістю, делікатністю і любов’ю до школи.

Не загубіть цю іскорку в собі, дорогі випускники!

Школа завжди чекає на вас!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>