Свято рідної мови в Новоселицькій ЗОШ №3 I-III ступенів

Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя» — говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура. Ми — українці — горді з того, що маємо свою державу, свою мову, волю. Кожен із нас — патріот своєї країни, бо любить її, поважає її закони, і кожен повинен боротися за чистоту рідної мови. Хоч як не глумилися із нашої мови, принижували і забороняли, нехтували і не хотіли слухати і чути її, сьогодні вона відроджується, бо й не змовкала в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, у далеких куточках світу, де живуть українці в діаспорі, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос.

Починаючи з 21 лютого 2000 року, в Україні відзначають свято, яке для нашої держави має велике значення. Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято — до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Не обминуло це свято і нашу школу. З нагоди 12 річниці з дня створення свята  у школі було проведено святкову лінійку під назвою «Ти наше диво калинове, кохана українська мово, на якій розкривалися проблеми «засмічення» рідної мови. У цьому заході взяли участь учні 5-10 класів.

Розпочалася святкова лінійка піснею «Рідна мова» у виконанні учениці 8-А класу Антонійчук Катерини.  Саме в цій пісні почули нотки тепла, поваги до рідної мови.

Особливу увагу на святковій лінійці приділили саме сучасному шкільному сленгу, який, на жаль, побутує в нашій державі, який ми дуже часто чуємо у школі на перервах, на вулиці, на дискотеках. Представлено відеоряд про його постійне використання українцями у спілкуванні, про походження сленгу і належність його до певних соціальних груп.

Учасниками було запропоновано порівняти два вірші, один з яких належить перу Тараса Шевченка, а інший – мові сленгу.

На жаль, сленг продовжує жити серед нас. Ми спілкуємось ним на вулиці, дискотеці, вдома, у школі на перервах. Але знаємо, що сленгом не можна передати красу природи, щирість почуттів. Тому ми визначили «за» і «проти» сленгу.

«За»

—   Сленг – це постійне оновлення і мовотворчість

—  Це своєрідна мовна гра

—  Має надзвичайну емоційність

—  Сучасний, молодіжний

 «Проти»

—  Не може бути основою національної культури

—  Обмежений тематично

—  Не може передати точну інформацію

—  Робить спілкування примітивним

А завершили свято піснею Оксани Білозір «Україночка», в якій підтекстовко зображена вся страдницька доля українського народу, який «не скорився» та «з сльози відродився».

Думаю, що учні нашої школи своїми серцями і душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України.

[Gallery not found]

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>